В Німеччині українці невдовзі більше не отримуватимуть Bürgergeld. Яка ситуація з підтримкою для біженців в інших країнах?
У Німеччині вже багато років точаться суперечки щодо Bürgergeld, і останнім часом вони часто стосувалися підтримки для українських біженців. Українці мали в Німеччині особливий статус: одразу після прибуття вони могли подавати заявку на Bürgergeld і отримувати 563 євро на місяць. Наразі, за даними офіційного сайту уряду Німеччини, у країні проживає близько 1,14 мільйона українців, з яких приблизно 686 000 отримують виплати за системою базового забезпечення. 471 000 осіб із цієї групи вважаються працездатними.
Із листопада 2025 року зупинка виплат Bürgergeld є остаточно вирішеною: відповідний закон був ухвалений у Бундестазі й тепер має ще пройти через Бундесрат. Українці — точніше, всі, хто прибув з України до Німеччини з квітня 2025 року і надалі прибуватиме — невдовзі отримуватимуть меншу підтримку. Замість Bürgergeld вони тепер отримуватимуть виплати відповідно до Закону про надання допомоги шукачам притулку (Asylbewerberleistungsgesetz). За даними аналізу ZDF heute, ці виплати приблизно на 20 відсотків нижчі за стандартну ставку Bürgergeld. Точна сума залежить від індивідуальних обставин. Наприклад, для одинаків передбачено 441 євро. Але якою є підтримка, на яку можуть розраховувати українці в інших країнах?
Польща: українські біженці працюють удвічі частіше, ніж у Німеччині
Польща одразу після початку війни підтримала Україну та прийняла велику кількість біженців. Українці отримують легальне право на перебування, доступ до освіти, працевлаштування, медичної допомоги та деяких соціальних виплат, як пояснює Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Однак базового забезпечення, подібного до німецького Bürgergeld, серед цих виплат немає. Натомість українці отримують приблизно 180 євро дитячої допомоги на кожну дитину на місяць, а також соціальну допомогу до 177 євро на місяць у разі тривалої хвороби.
У Польщі 65 відсотків біженців з України є працевлаштованими — тобто відсотково приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Про це свідчить дослідження інституту ifo від жовтня 2024 року. Для правильного розуміння варто зазначити, що мовні бар’єри в Польщі значно менші: польська та українська мови ближчі одна до одної, ніж німецька та українська. Крім того, як нагадує ntv, ще до початку війни в Польщі працювали близько 1,5 мільйона українців. Завдяки цьому біженці можуть спиратися на вже існуючу мережу контактів.
Чехія: українці роблять вагомий внесок в економіку країни
У Чехії українські біженці можуть отримати спеціальні візи, і ця норма нещодавно була продовжена до 4 березня 2027 року, як повідомляє Radio Prague International. Також у сфері соціальних виплат українці мають особливий статус і отримують більше підтримки, ніж інші шукачі притулку. Ключовим є доступ до державної системи охорони здоров’я, яка охоплює всі медичні послуги та ліки, доступні й громадянам Чехії. Однак підтримки, подібної до німецького Bürgergeld, для українців у Чехії також не існує.
Наразі в Чехії проживає близько 375 000 українських біженців, повідомляє Radio Prague International з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Чехії. За словами Клари Сімачкової Лауренчікової, уповноваженої уряду Чехії з прав людини, українці роблять внесок у чеську економіку на суму близько одного мільярда крон. Це приблизно 40 мільйонів євро. «Ми усвідомлюємо переваги для чеської економіки. Близько 130 000 українців мають легальну роботу в Чехії. Інші біженці подають заявки, щоб отримати можливість працювати. Загалом близько 70 відсотків українців, які проживають у Чехії, є працюючими», — цитує Radio Prague International міністра внутрішніх справ Віта Ракушана.
Болгарія: транзитна країна для українців
Для українських біженців Болгарія є радше транзитною країною, ніж місцем для тривалого перебування. Найбідніша держава Європейського Союзу прийняла після початку війни близько 3,4 мільйона українців. Однак станом на листопад 2024 року, за даними Посольства України в Болгарії, у країні залишалося лише 60 800 громадян України. На той момент працевлаштованими були приблизно 14 000 українців. Вони мають право працювати в Болгарії та можуть отримати одноразову допомогу в розмірі 806 євро, але постійних соціальних виплат у країні не передбачено.
Румунія: соціальні виплати для працюючих
У ситуації з Румунією все подібно до Болгарії. Хоча з початку війни до сусідньої з Україною держави в’їхали близько 11,1 мільйона українців, залишилися там лише близько 100 000, як повідомило Румунське агентство зайнятості у січні 2025 року. На той момент 24 057 біженців з України були зареєстровані в агентстві зайнятості. 3271 особу вдалося працевлаштувати.
За даними ntv, соціальні виплати для українських біженців у Румунії здебільшого залежать від того, чи працюють вони або принаймні перебувають у пошуку роботи. У такому разі одинаки можуть отримувати до 100 євро на місяць, а сім’ї — до 300 євро.
Італія: тимчасовий захист для українців
З початку війни близько 200 000 українців подали заяву на отримання притулку в Італії, згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Більшість із них (приблизно 170 000) нині проживають в Італії зі статусом тимчасового захисту. Завдяки цьому статусу біженці з України мають доступ до ринку праці, системи освіти, програм професійної підготовки та медичного обслуговування.
До квітня 2025 року біженці, які проживали приватно, отримували допомогу на утримання в розмірі до 300 євро. Ця програма завершилася, і наразі незрозуміло, чи буде запроваджена нова форма підтримки. Біженці без житла, за даними ntv, мають право проживати в децентралізованих центрах розміщення, готелях або релігійних установах.
Франція: без окремого підходу до українських біженців
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Франція прийняла близько 70 000 біженців з України. Вони отримують ті самі виплати, що й інші шукачі притулку. Це означає 607,75 євро на місяць для одинаків, а також розміщення в центрі прийому для осіб, які подали заяву на притулок. Жодного особливого підходу до українців тут не спостерігається.
Норвегія: частини України визнано безпечними
За даними Deutschlandfunk, Норвегія прийняла близько 85 000 українських біженців. Вони отримували колективний захист, однак тепер це змінюється. У квітні 2025 року Норвегія визнала західні регіони України безпечними, через що процедури розгляду заяв мають проходити суворішу перевірку. На час розгляду заяв українців розміщують у центрах прийому. Ті, хто знаходить роботу на повний робочий день і бере участь у вступній програмі, можуть розраховувати на підтримку в розмірі 20 000 євро на рік, що також дозволяє покривати витрати на житло.
Нідерланди: допомога leefgeld для українців
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців повідомляє, що до Нідерландів втекли 125 000 українців. Вони мають право на так звану допомогу leefgeld — виплату на покриття витрат на проживання. «Біженці з України мають у Нідерландах право на допомогу з покриття витрат на життя. Її можна оформити в громаді, де ви проживаєте. Допомога складається з кількох компонентів», — інформує муніципалітет Арнема. Розмір leefgeld у середньому становить 315 євро на одну особу на місяць.
Бельгія: високі соціальні виплати для українських біженців
У Бельгії невдовзі після початку війни було ухвалено рішення, згідно з яким біженці з України отримують тимчасовий захист, як пояснює Служба зайнятості німецькомовної громади Бельгії. Завдяки цьому вони можуть бути застраховані в системі державного медичного страхування та отримувати соціальну допомогу в розмірі 1288,46 євро. Якщо в одному домогосподарстві проживають дві особи, розмір допомоги становить по 858,97 євро на кожну. Пари з дітьми отримують загалом 1741,29 євро. Додатково українських біженців підтримують дотаціями на одяг, електроенергію, харчування та меблі. Статус захисту було на початку 2025 року продовжено до 4 березня 2026 року. За даними парламенту німецькомовної громади Бельгії, від початку війни близько 66 000 українців знайшли притулок у Бельгії.
Що дає порівняння Німеччини з іншими країнами, які приймають біженців?
Той, хто розглядає цифри в Бельгії, бачить, що є країна, яка виплачує українським біженцям навіть більше соціальної допомоги, ніж Німеччина zuletzt. Водночас рівень зайнятості серед українців у більшості країн, що приймають біженців, справді вищий, ніж у Німеччині. Причини цього, ймовірно, є багатошаровими.
Примітка редакції: Федеральний уряд Німеччини ухвалив реформу базового забезпечення. Замість «Bürgergeld» має з’явитися «базове забезпечення для тих, хто шукає роботу», яке, серед іншого, передбачає суворіші санкції для отримувачів. Після того, як кабінет міністрів 17 грудня 2025 року схвалив реформу, був представлений і графік її впровадження. Як повідомив ZDF heute, нове базове забезпечення має набрати чинності 1 липня 2026 року. Втім, зміни, які передбачає реформа, не всі набудуть чинності одночасно. Деякі положення нового базового забезпечення, ймовірно, стануть актуальними лише у 2027 році.